старостинський

-а, -е.

Стос. до староства.

••

Старости́нські має́тності іст. — у шляхетській Польщі й феодальній Литві та на загарбаних ними українських і білоруських землях – частина державних маєтностей, що їх польсько-шляхетський уряд надавав магнатам і шляхті за службу в тимчасове або довічне користування.

Старости́нські селя́ни іст. — категорія феодально залежних селян старостинських маєтностей у шляхетській Польщі і феодальній Литві та на загарбаних ними українських і білоруських землях.